Ромашка аптечна 90 таблеток Данікафарм

Рекомендується як загальнозміцнюючий засіб профілактики шлунково-кишкових розладів, а також до раціону харчування при наступних станах та захворюваннях:
- гострі та хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту (гастрит, ерозивний гастрит, виразкова хвороба шлунка, ентероколіт, коліт);
- диспепсія; метеоризм; дисбактеріоз;
- захворювання печінки (гепатит, холецистит, жовчнокам'яна хвороба);
- захворювання сечовивідної системи (цистит, уретрит, пієлонефрит);
- гінекологічні захворювання (дисфункція яєчників, альгодисменорея, запальні захворювання жіночої статевої сфери), клімактеричні розлади;
- підвищена нервова збудливість, поганий сон на тлі перевтоми;
- екзема, нейродерміт, фурункульоз, кропив'янка, старече свербіння.

Склад:  квіти ромашки лікарської.
 

Значення для організму
 Ромашка займає гідне місце серед ліків рослинного походження, є офіційною сировиною для фітотерапії у 26 країнах світу. Область застосування ромашки охоплює багато розділів медицини.
 У середньовіччі вважали, що прийом ромашки внутрішньо зміцнює мозок, покращує сон, усуває коліки та здуття кишечника. Тибетська медицина оцінила протизапальну дію рослини при ГРВІ, ларингітах, трахеїтах, бронхітах.
 У квіткових кошиках міститься ефірна олія, до складу якої входять сесквітерпени, найважливішим з них є бісаболол, сесквітерпенові лактони (матрицін та матрикарин), з яких утворюється хамазулен. До діючих речовин ромашки також відносяться флавоноїди, кумарини, холін, фітостерин, нікотинова, саліцилова кислоти, камеді, слизу.
 Такий багатий склад визначає різноманіття фармакологічних властивостей та призначень ромашки для сучасної медицини та розглядає достовірно доведені три основні лікувальні напрямки: протизапальне, спазмолітичне та вітрогонне. Крім цих властивостей, добре вивчені бактеріостатичні та фунгостатичні властивості.
 Її доцільно призначати при будь-яких захворюваннях слизових оболонок шлунково-кишкового тракту, як засіб, що сприяє швидкому загоєнню ерозій, виразок та інших пошкоджень слизової оболонки. Стимулюючи місцевий синтез простагландинів, ромашка підвищує захисний бар'єр слизової оболонки, її стійкість до подразнень. Слизу, що містяться в кольорах, флавоноїди і компоненти ефірної олії доповнюють і посилюють противиразковий ефект. Завдяки наявності хамазулену та ефірних олій, ромашка інгібує перекисне окиснення ліпідів, чим і зумовлено її антиоксидантну дію.
 Крім того, у ромашки чітка спазмолітична дія, що становить (для порівняння) 1/3 активності папаверину.
 Поєднання фармакологічних властивостей визначає широкий спектр використання ромашки при гострому запаленні верхніх відділів травного тракту, гастриті, езофагіт, ерозивному гастриті, ентерит, а також при синдромі подразненого кишечника. Прийом препаратів ромашки при дисбактеріозі реально усуває спазми мускулатури кишкової стінки, нормалізує мікрофлору, відновлює оптимальну кількість кишкової палички, посилює перистальтику, знижує процеси гниття та бродіння у кишечнику.
 Ромашку притаманні пом'якшувальні, десенсибілізуючі, протиалергічні властивості; вона позитивно впливає на центральну нервову систему, виявляючи заспокійливу, антиневротичну, седативну дію. До того ж, квіти ромашки пригнічують виділення ендогенного гістаміну, стимулюють ретикуло-ендотеліальну систему, активують фагоцитарні можливості лімфоцитів, тим самим забезпечуючи виражену протиалергічну дію. Крім того, глікополісахариди ромашки підвищують імунітет.
 З успіхом застосовують препарати ромашки при захворюваннях гепатобіліарної системи. Їх призначають при хронічних холециститах, жовчнокам'яній хворобі, жовчних кольках, гепатитах. Ромашка посилює секрецію шлункового соку та жовчі, за рахунок наявності глікозидів у сировині.
 Квіти ромашки вважають "жіночими ліками". Вони показані при патологічному клімаксі, дисфункції яєчників, альгодисменореї, що супроводжується головним болем, припливами до голови, занепокоєнням. Як гепатопротектор, препарати з ромашки застосовуються в комплексній терапії міоми матки, при полікістозі яєчників, як засіб, що усуває дискомфорт у кишечнику.
 Ромашка вважається безпечним, антитоксичним засобом, використовується як м'який проносний, показаний навіть грудним дітям.
 Квіти ромашки мають помірну діуретичну дію і дають хороший лікувальний ефект у комплексній терапії циститів, уретритів, пієлонефритів, сприяють розчиненню конкрементів і полегшують їх виведення через сечовивідні шляхи.
 Є дані досліджень про можливість біоактивних речовин ромашки пригнічувати розвиток золотистого стафілококу та альфагемолітичних стрептококів (Petkov, 1969).
 Клінічна апробація препаратів підтверджує судинорозширювальну дію ромашки, її здатність знижувати тонус судинної стінки, розширювати просвіт судин.
 У дерматології ромашку призначають при атопічному дерматиті, як засіб, що покращує функції печінки та підшлункової залози. Вона здатна відновити відтік жовчі, зняти запалення жовчного міхура. Ці лікувальні властивості використовуються при лікарському дерматиті, псоріазі, себореї, екземі, сверблячих дерматозах.
 Ромашка аптечна - одна з найбільш широко застосовуваних трав у дітей. Вона показана при нетравленні та здутті. Крім того, для дітей ромашка є м'яким транквілізатором, її спазмолітичний ефект обґрунтований дією флавоноїдів (апігеніном, такими компонентами, як α-бісаболол та хамазулен). Апігенін пов'язує бензодіазепінові рецептори мозку. Дослідження стверджують, що ромашка має суттєвий седативний та анксіолітичний ефект, знижує індуковане стресом підвищення продукції АКТГ (адренокортикотропного гормону), її рекомендують при підвищеній збудливості, перевтомі, перенасиченні кави та тютюном, судомах, безсонні, при погано.
 У Чехії та Словаччині клініцисти довели ефективність хамазулену при запаленнях, що виникають внаслідок опромінення. Це ще більше розширює список лікувальних показань цієї дивовижної квітки.

 

Спосіб застосування та дози
. По 2 таблетки 2-3 рази на день за 30 хвилин до їди.
Лікувально-профілактичний курс 8-12 тижнів.
За необхідності повторити.
Прийом фітопрепарату не скасовує призначення лікаря.

* Дані представлені в інформаційних листках достовірно підтверджені літературними джерелами медичних довідників, науково-дослідними даними, результатами рефератів, дисертацій, а також узагальнені відомості сучасного науково-практичного досвіду вивчення та застосування лікарських рослин у медичній практиці

---